Ще не тато
Три різні історії, три шляхи, які об’єднує спільний висновок: стосунки з батьками формують нас більше, ніж ми можемо усвідомити.
Зв’язок між дітьми і батьками може стати джерелом як невимовної радості, так і складних переживань
Стосунки «син-батько» завжди викликають особливий трепет, адже формують майбутніх чоловіків, впливають на їхні цінності, світогляд, інколи болять, а інколи загоюють рани. Про це з Viva! відверто поділилися троє молодих українських співаків, кожен з яких пройшов унікальний шлях до взаєморозуміння зі своїм татом і виніс головне — любов, підтримку й силу, яка допомагає їм іти уперед.
Розмова відбулася в шоурумі сучасного українського бренду одягу MORANDI
Ми зустрілися, щоб приміряти нові образи й нові ролі для молодих і талановитих артистів, а також поговорити про стосунки з батьками та запитати, чи планують вони створювати власну сім’ю.
У кожного героя своя особлива історія, різні переживання, несхожий досвід, але всі вони одностайно сходяться в одному: бути татом — це відповідальність, але дуже приємна!
Травми, що зцілюються: історія боротьби і примирення
Конфлікти поколінь існували завжди, але особливо гостро вони проявляються між синами та батьками — і що старшими вони стають, то складнішими можуть бути ситуації. Важливо вчасно поговорити, вислухати один одного, спробувати зрозуміти та бути поруч у найскладніші моменти.
Своєю непростою історією поділився молодий артист Віталій OKS —
талановитий виконавець, слухаючи якого, розумієш, що вокал і музика — це його покликання. Проте батько хлопця вважав інакше.
OKS
«У мене завжди були складні стосунки з татом,
відверто ділиться співак. — Він не дуже підтримував мій потяг до творчості, бачив мене зовсім в іншому напрямку — хотів, щоб я присвятив себе стоматології, адже сам був зубним техніком за фахом. Тато був проти моєї участі в шоу “Голос країни”, вважав це марнуванням часу і був переконаний, що є більш корисні заняття, ніж спів.
Читати далі
Мені довелося відстоювати свою мрію не лише на шоу, а й у наших з батьком стосунках. Це був непростий період для мене. Я не хотів бути грубим чи неслухняним — завжди поважав думку тата, але не міг відмовитися від своїх намірів. Конкурс став чудовим шансом випробувати себе, однак морально було дуже важко.
Я пішов проти думки батька і заявив про свою участь
Так, я розумію, що батьки завжди бажають нам найкращого, але інколи важливо довіряти своїм дітям і підтримувати їх у рішеннях іти власним шляхом, відмінним від того, яким ішов батько».
«Так склалося, що я завжди намагався бути найкращим в його очах: закінчив медичний коледж, згодом вступив до медичного університету, — згадує Віталій. — Проте на третьому курсі зрозумів, що більше так не можу, й одного дня забрав документи й переїхав до Києва. Тато був дуже розлючений і перестав зі мною спілкуватися. Це сталося у вересні 2023 року, коли я випустив римейк треку “Ніченька” Тіни Кароль, і пісня потрапила у всі можливі музичні чарти».
А потім сталося лихо, яке не дає мені спокою й досі
Ми дізналися, що у тата виявили онкологію. Усередині мене з'явилася велика порожнеча, рана, яка ніколи не загоїться. Я згадую цей час, ніби спостерігаю за ним з боку — досі не усвідомлюю цього. Кожна хвилина була на телефоні з мамою: пошук ліків, постійний підвішений стан і віра в краще. У якийсь момент я досяг емоційного піка, коли вже нічого не відчуваєш, а живеш, ніби робот.
Тоді я написав для тата пісню — пісню-присвяту, пісню-каяття, найважчу для мене пісню. У день, коли я записував її на студії, у момент останнього вокального дубля, мені зателефонувала мама й сказала, що тата не стало. Я досі шукаю його погляд, досі чекаю на його дзвінок. І, можливо, я не був зразковим сином, але щиро любив його, так само як і справу свого життя.
Хочу відзначити, що у фіналі шоу “Голос країни” тато все-таки мене підтримував і вболівав за мене всією душею. Вважаю, нам не вистачило часу, щоб поговорити й порозумітися.
Хоч я ще не думаю про власну сім’ю,
бо мені тільки 21 рік і це ще рано — треба спочатку налагодити своє життя, але точно знаю, що вона в мене буде. Я мрію побудувати дім, посадити дерево, завести собаку й народити хлопчика та дівчинку. Хочу стати для них справжнім другом, який завжди буде поруч, стане підтримкою й опорою в будь-який час і за будь-яких обставин».
Два батька, одна любов: коли розлучення дарує більше, ніж забирає
Ця історія про те, як розлучення, котре здається кінцем родини, насправді може стати початком нових, ще міцніших стосунків, заснованих на любові, взаємній повазі й підтримці.
Андрій Khayat, талановитий артист з унікальним вокалом, який поєднує етнічні мотиви з сучасною музикою, розповів про свої стосунки з батьком і як це — коли тато не рідний.
Khayat
«Ні для кого не секрет, що розлучення батьків — це завжди травма для дитини, —
розповідає співак. — Мало хто має достатньо мудрості та навичок “утримати корабель на плаву”, щоб він не потонув разом із пасажирами. У мене ніколи не було образи на батьків за їхнє рішення, адже в чотири роки ти просто спостерігаєш за серіалом “Причини та наслідки”, сюжет якого тобі абсолютно незрозумілий.
Цього не навчать у книжках чи школі, але іноді розлучення — найгуманніший і найправильніший вчинок, який люди можуть зробити заради майбутнього своєї дитини.
Читати далі
Важко уявити щось страшніше для формування особистості, ніж дитинство, проведене у сварках, зрадах, насильстві чи аб’юзі. Напевно, варто поставити собі запитання: “Чи ваше “заради дитини” справді заради неї?”
Я вдячний батькам за їхнє рішення
Воно було сміливим і вчасним. Мені ніколи не нав’язували, що хтось “поганий” чи “винний”, і тому зараз я маю чудові стосунки з рідним батьком та більше спільного з ним, ніж у деяких родинах, що не розпадалися. І в мене прекрасні стосунки з вітчимом. Саме він зробив з мене того, ким я є сьогодні, й підтримує мене на моєму життєвому шляху. Є така проста фраза, яка має глибокий зміст: “Будь-хто може стати батьком дитини, але щоб стати справжнім батьком — потрібне ціле життя”.
Вважаю, що мені пощастило попри все зберегти стосунки з рідним батьком і побудувати міцний зв’язок з вітчимом, якого я також називаю татом. Можу сміливо сказати, що в мене аж два тати.
Моє серце сповнене любові,
тому я впевнений, що коли цей момент настане, я стану крутим татом. У мене є досвід виховання молодшої сестри, і це був один із найщасливіших періодів у моєму житті. Проживати кожен момент разом із дитиною, бачити світ крізь її очі — це безцінний досвід, який дарує незрівнянне щастя.
Я вірю, що бути батьком — це не просто репродуктивна даність чи соціальна догма, це справжнє покликання. Не всі люди створені для батьківства, і це абсолютно нормально. Але важливо визнати свою готовність або неготовність до цієї ролі, особливо коли вже є діти».
Єднання люблячих сердець: коли батьки — єдине ціле
Наш третій герой розповів сімейну історію, яку рідко зустрінеш у сучасному світі. Його родина була і досі є прикладом справжнього кохання та єдності душ.
Олександр BRYANGIN, автор і виконавець романтичних пісень у жанрі поп та R'n'B, поділився своїми думками про тата й розповів, яким батьком хотів би стати для своїх дітей.
BRYANGIN
«Для мене мама і тато — це одне ціле,
і я мрію, щоб моя майбутня сім’я також базувалася за цим принципом», — каже співак.
Батько завжди вчив залишатись людиною. Здається, навіть змалечку в нас були серйозні розмови, — пригадує музикант. — Ми будували стосунки на любові, довірі та принциповості. Зовні він менш емоційний за мене, а всередині тато все глибоко переживає.
Читати далі
Батько — військовий, тому йому важливо контролювати себе за будь-яких обставин
Але водночас він завжди був творчою людиною, що прищепила мені любов до музики ще з дитинства — обережно, без натиску. Він писав власні пісні та співав під гітару, що надзвичайно захоплювало мене, коли я був маленьким. Я й досі слухаю ці пісні, і вони мені дуже близькі. Тато завжди був душею компанії, і це було важливо бачити та відчувати — повага до батька для сина є надзвичайно цінною.
Поїздки на природу з сім’єю, тато з гітарою біля багаття — моя найкраща романтика
У нас велика сім’я: мама, тато, сестра, я та молодший брат, з яким у мене різниця 19 років. Батьківство — це не про вік, а про готовність і відповідальність. Я щасливий народитися в родині, де панують любов, повага, співчуття та взаєморозуміння.
Мама завжди піклувалася про нас і підтримувала в навчанні, а батько, хоч часто був на службі, знав, що мама — його надійний тил. Зараз мій молодший брат має такі ж умови виховання, тільки тепер наш батько на війні.
Я вважаю, що з дітьми потрібно спілкуватися змалечку, пояснювати їм усе. Діти все розуміють, якщо не слова, то емоцію на всі 100%. Спонукати до чогось не бачу сенсу.
Виховання має бути через власний приклад. Якщо я хочу, щоб дитина займалася спортом, то сам повинен активно займатися, щоб вона бачила, що це не просто слова. І так у всьому.
Найважливіше — це атмосфера в родині, де панують любов, довіра і підтримка
Тоді діти завжди будуть приходити до вас зі своїми проблемами та відчувати себе захищеними. Я зроблю все, щоб моя сім'я була щасливою, захищеною та оточеною любов’ю».
Зв'язок між сином і татом — не просто сімейні стосунки. Це фундаментальний вплив, який формує особистість від самого дитинства до дорослого життя.
Алла Коваленко
засновниця та ідейна натхненниця бренду MORANDI — поділилася своїми думками.
«Насамперед я мама двох хлопчиків, а вже потім творець бренду MORANDI.
Мені близька тема стосунків батьків і синів. Я спостерігаю за тим, як формуються ці відносини в нашій родині, і розумію, наскільки важливий вплив батька на становлення особистості юнаків.
Я як мама можу дарувати любов, турботу й опіку, але навчити дисципліни, відповідальності та сформувати чоловічий характер краще вдається батькові.
Команда бренду MORANDI вважає важливим долучатися до проєктів, що несуть глибокі сенси
Відомі люди, відкриваючись з нового боку, обговорюють важливі теми, що допомагає молодому поколінню відчути підтримку в їхніх життєвих викликах. Це сприяє формуванню впевненості в собі та допомагає молоді знайти своє місце в житті.
Під час нашого фотосету я вкотре переконалася, що хлопці розбираються в моді не гірше за дівчат.
Хоча в центрі мудборду кожної колекції MОRANDI стоїть жінка, я все більше утверджуюсь у думці, що чоловіки також цінують якість, естетику та дбають про екологічність матеріалів. Тому створення чоловічої лінії одягу було правильним рішенням. Сьогодні я можу впевнено сказати, що MORANDI — це бренд для тих, хто цінує вишуканий і комфортний гардероб».
це неповторна естетика, якість пошиття та увага до кожної деталі.
Продюсування: Ольга Женевська
Фото: Дмитрій Борткевич
Дизайн: Ольга Мірошниченко
Текст: Ольга Женевська
© 2024